ВСП Тальянківський агротехнічний коледж Уманського національного університету садівництва

До ювілею Т.Г. Шевченка




 

Нещодавно актова зала Тальянківського аґротехнічного коледжу Уманського національного університету садівництва була вщерть переповнена студентами, викладачами, учнями школи та мешканцями села: так дружно люди зібралися, аби зі щирим душевним трепетом пошанувати 200-літній ювілей Тараса Шевченка. І свято вдалося на славу! З ошатно вбраної сцени звучали вірші з «Кобзаря» та пісні на слова керелівського генія. Дійство супроводжувалось вражаючим відеомонтажем, який випроектовувався на екрані і поглиблював загальне сприйняття емоційного й смислового наповнення літературно-музичної композиції, присвяченої великому Кобзареві. А коли в кінці у виконаннні хору «Горлиця» урочисто-піднесено й щемливо-зворушливо зазвучала пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…», люди піднялися зі своїх місць і слухали цю духовну святиню нашого народу, стоячи… У багатьох на очах бриніли сльози… Хочеться вірити, що душа нашого Пророка в ті благословенні миті чула з небес ту святобливу щирість тальянківців. Певно, що чула. Обов’язково чула.

Хай святиться ім’я Твоє, Тарасе! Хай святиться ім’я Твоє!..

 

Царям, всесвітнім шинкарям,

І дукачі, і таляри,

І пута кутії пошли.

Робочим головам, рукам

На сій землі

Свою ти силу ниспошли.

Мені ж, мій боже, на землі

Подай любов, сердечний рай!

І більш нічого не давай! 

Царів, кровавих шинкарів,

У пута кутії окуй,

В склепу глибокім замуруй.

Трудящим людям, всеблагий,

На їх окраденій землі

Свою ти силу ниспошли.

А чистих серцем – коло їх

Постав ти ангели свої,

Щоб чистоту їх соблюли.

Мені ж, о господи, подай

Любити правду на землі

І друга щирого пошли! 

Злоначинающих спини,

У пута кутії не куй,

В склепи глибокі не муруй.

А доброзиждущим рукам

І покажи, і поможи,

Святую силу ниспошли. 

А чистих серцем? Коло їх

Постави ангели свої

І чистоту їх соблюди.

А всім нам вкупі на землі

Єдиномисліє подай

І братолюбіє пошли.

 

Шановні друзі!

Вірш, який Ви щойно прочитали, називається «Молитва». Написав його Шевченко із 24 по 26 травня 1860 року в Петербурзі. Жити йому залишалося менше року. І Тарас, ніби передчуваючи, що дні його на сьому світі лічені, зводив рахунки з власною долею, підводив риску під своїм життям і при цьому ненастанно й ревно молився за рідний народ… Великий людинолюбець і ненастанний правдошукач, мученик-страстотерпець і водночас нескоренний Прометей-тираноборець, він упокорено й водночас наполегливо  благав у Бога святого благословення й заступництва для «чистих серцем», тобто для всіх добрих, совісних і «трудящих» людей, для «мертвих і живих, і ненароджених земляків» своїх, для майбутніх поколінь українців, а значить, і для нас із вами.

Боляче й гірко це усвідомлювати, але такий довгоочікуваний, такий жаданий для українців усього світу 200-літній Ювілей нашого національного Генія, на жаль,  збігся з великими тривогами й страшними випробуваннями, які переживає в ці місяці наш народ. Велика загроза нависла над Україною. І нині нам усім разом, як ніколи, потрібні духовна сила, одностайність у думках, сподіваннях і діях і намолені велемудрим і далекоглядним Тарасом «єдиномисліє» і «братолюбіє».  Тож єднаймося, братаймося і сталімо свою громадянську відвагу! І хай дає нам наснагу святе Шевченкове одкровення:

Свою Україну любіть!

Любіть її… Во врем’я люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть…

Тож прислухаймося до пророчих настанов свого духовного Батька і помолімось усі разом за Вітчизну, за Шевченкову і нашу Україну! Помолімось, братове! Щиро і ревно помолімось, і душа Тарасова нас почує і молитиметься разом із нами!..

Сергій ТИХОЛОЗ, учитель



Обновлен 06 мая 2014. Создан 24 апр 2014



Besucherzahler russian woman
счетчик посещений
адміністратор Пашковський Ю.В.